Пн - Пт 09:00 - 18:00

Параметричний метод нормування у будівництві: реальність або популізм?

Параметричний метод нормування у будівництві: реальність або популізм?

Параметричний метод нормування у будівництві: реальність або популізм? Три методи нормування, та в чому їх різниця. Серед існуючих способів формування і застосування вимог у будівництві можна виділити три методи:

  • розпорядчий;
  • параметричний;
  • цільовий.

Не секрет, що в Україні до сьогоднішнього часу переважав розпорядчий метод нормування, який передбачає в собі поелементний опис об’єкта нормування у будівництві (чітко виписані рішення, вимоги до конструкцій та матеріалів, що не передбачають альтернатив).

Водночас, як доводить світова практика, більш досконалими з точки зору економіки, простору для дизайну та суспільного розвитку є параметричний та цільовий методи.

Перший, параметричний метод нормування, – спосіб встановлення вимог до об’єкта нормування у будівництві, для якого характерним є визначення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування у будівництві (критеріїв, вимог до експлуатаційної характеристики та/або її показників).

Цільовий метод нормування у будівництві передбачає визначення цілей та конкретних критеріїв оцінки технічних характеристик об’єкта нормування.  Тобто, цей метод є своєрідним комбінованим варіантом розпорядчого та параметричного методів.

Параметричний чи розпорядчий методи нормування

Нагадаємо, в Україні пріоритетність у нормуванні на даний момент надано саме параметричному методу. Так, перші кроки до його запровадження було зроблено в 2019 році. Зокрема, у 2019 році були прийняті зміни до Закону України «Про будівельні норми» та зареєстровано проект Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», який, у свою чергу, прийнятий за основу у 2020 році. Останній Закон набере чинності з 1 січня 2023 року та повинен імплементувати в національне законодавство положення Регламенту (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту і Ради, в якому  визначено гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельної продукції та скасовано Директиву Ради 89/106/ЄЕС.

  • Варто зазначити, що саме параметричний метод на сьогодні є найбільш виправданим концептуальним підходом до формування системи технічного регулювання у будівництві.
  • До основних ознак цього методу можна віднести ризик-орієнтованість системи та забезпечення функціональної придатності будівельної продукції (споруди, будівельні матеріали і вироби) протягом строку служби.
  • Застосування параметричного методу має на меті зменшення штучних бар’єрів, вільний обіг товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках, стимулювання інноваційного розвитку галузі.

В результаті імплементації параметричного методу в будівництві змінюється, з однієї сторони, рівень свободи проектувальника, а з іншої, і рівень його відповідальності, що в комплексі породжує можливості для більш ефективного використання ресурсів та інвестицій.

Проте не слід забувати і про зворотну сторону медалі: у даному випадку вона може проявитися у збільшенні ймовірних ризиків недосконалості проектних рішень, оскільки параметричний метод потребує виконання тих чи інших розрахунків, проведення досконалого аналізу різних варіантів, наявності у виконавця більш глибокого рівня фундаментальних знань та комплексного врахування взаємного впливу багатьох технічних факторів.

Все це потрібно враховувати при навчанні та підготовці спеціалістів, які будуть мати справу з параметричним методом.

Враховуючи, що усталено параметризація вимог до споруд відбувається на національному рівні, для України найбільш цікавим та застосованим може стати досвід Великобританії, система технічного регулювання якої є схожою до української, та Нової Зеландії — країни з прогресивною системою впровадження інвестицій за оцінкою Doing Business.

Ефективне застосування методу в Україні вимагає постійного розвитку інтелектуального потенціалу галузі, утворення наукових шкіл, розроблення методологічної основи з параметричного нормування, співпраці з міжнародними організаціями, зокрема такими, як CIB та ICC.

Продовження у наступних статтях. Слідкуйте за нами, щоб не пропустити оновлення!

Залишити відповідь

Увійдіть або заповніть поля нижче. Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені*

1 коментар